Небесна Сотня опустилась на Майдан,
Привів їх сивий сотник, поіменно:
-Скажи, країно, хто твій отаман,
Чи наша смерть була тут недаремно?
З Дніпрових хвиль зійшов журби туман,
Сльозами болю плакала калина:
-Кати криваві зрадили Майдан,
В хустині чорній нині Україна.
Про щось кричали у лісах сичі:
війна, війна, куди не глянь – могили.
Взялась Небесна Сотня за мечі
І крила янголів від горя почорніли.
-Борітеся! Ми молимось за вас!
У боротьбі вам доля і воля буде.
Терпіння кане і настане час,
прозріють правдою, відкриють очі люди.
Піднімуть меч,відкриють темінь зла,
І хай які криваві будуть рани.
Щоб Україна вільною була
Геть подались чужії отамани…
Автор: Соломія Українець
Немає коментарів:
Дописати коментар