Цьогоріч, 26 квітня, минає 35 років з дня вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС. Цей день закарбований чорними літерами в історії людства як найбільша катастрофа ХХ сторіччя.
Чорнобильська трагедія поламала життя мільйонів людей, назавжди розділила ії долі на дві половини: мирне життя до катастрофи і небувале горе, що не піддається будь-якому виміру, після квітня 1986 року. Відтоді тожен з нас живе з великою тривогою за майбутнє прийдешніх поколінь, яких торкнулося Чорнобильське лихо, та усвідомлює всю незахищеність людства перед катастрофами планетарного масштабу.
Тої чорної весни сотні тисяч українців боролися із страшним лихом, допомагали іншим вижити, відроджувати обпалену радіацією землю, серед них і наші земляки. Ризикуючи своїм життям та здоров'ям, вони виконали свій обов'язок і захистили людство від згубного впливу і подальшого розповсюдження радіації. Через випробування Чорнобмльської біди пройшли і жителі нашого села Зачернеччя, які брали участь у ліквідації наслідків техногенної катастрофи в історії людства. Вони, як і тисячі українців, заплатили за порятунок світу найдорожчим - своїм здоров'ям.
Шановні Василь Григорович, Анатолій Миколайович, Тетяна Філімонівна! Низький уклін за ваш безцінний подвиг, дякуємо за мужність і відвагу, за виконання громадського обов'язку, за порятоване вашими зусиллями людство.Кожен з ліквідаторів Чорнобиля справжній герой. Бажаємо кожному з вас міцного здоров'я, достатку і злагоди в родинах!
А пам'ять про померлих хай живе вічно.
